- несамостійний
- —————————————————————————————несамості́йнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
несамостійний — а, е. Нездатний діяти самостійно; який перебуває в залежності від кого , чого небудь … Український тлумачний словник
несамостійність — ності, ж. Абстр. ім. до несамостійний … Український тлумачний словник
несамостійно — Присл. до несамостійний … Український тлумачний словник
школярство — а, с. 1) Збірн. до школяр; школярі. 2) рідко. Перебування в школі. 3) перен., зневажл. Наслідування примітивних, схоластичних норм, зразків; несамостійний, учнівський підхід до чогось … Український тлумачний словник